Директор

Швайка Людмила Анатоліївна

Анонс подій
Подій не заплановано
Електронне зверення
Пошук
Стрес та його наслідки

Стрес та його наслідки

У наш час нікому не вдається уникнути неприємностей. Переживаючи неприємності, людина знаходиться в постійній напрузі, вона відчуває страх,  тривогу. Не розуміючи, що відбувається, не аналізуючи свої відчуття, ми заганяємо стрес ще глибше, погіршуючи свій стан.

Поняття «стрес» вперше з'явилося в 1303 році у віршах поета Роберта Маннінга, а пізніше в 1936 воно з'явилося як наукове поняття (канадський фізіолог Ганс Сел`є).

Стрес (англ. – тиск, натягнення, посилення) – це стан сильної напруги, що виникає в зв’язку з неприємними переживаннями.

Найбільш поширеними причинами стресу є наступні причини:

- підвищені вимоги і зобов'язання на роботі;

- перевантаження;

- втрати різного характеру;

- хвороби;

- страх відповідальності;

- завищені вимоги до себе;

- страх змін;

- конфлікти.

Важливим є більше не сам стрес, а відношення до нього людини (ъъ характер, темперамент, індивідуальна сприйнятливість до змін і неприємностей).

Наслідками стресу можуть бути:

Емоційні:

- неспокій, схвильованість, страхи.

Поведінка:

- проблеми концентрації

- сором'язливість

- проблеми спілкування

- низька продуктивність праці.

Дисфункції внутрішніх органів:

- почастішання пульсу, підвищена пітливість, болі в ЖКТ, розлади ЖКТ.

Значення стресу:

позитивне                                                      негативне

1 мобілізує внутрішні                    1  повна дезорганізація

   резерви організму                                     діяльності

2 сприяє активізації                        2  психосоматичні

   здібностей людини                              проявт (виразки, інфаркти)

Що робити?

Що я відчуваю? Проговорити це слово.

Звідки це відчуття?

Його причина.

Що саме турбує?

Що я можу змінити?

Зняти напругу за допомогою релаксаційних методик.

Перемкнутися на діяльність (приготування різних страв, вишивання, спорт)

Займатися самопізнанням.

 

Практична частина

 

Вправа 1. Заспокійливе дихання

Дихальний цикл складається з трьох фаз: вдих – пауза – видих. Щоб заспокоїтися, зняти психологічну напругу, потрібно скоротити паузу між вдихом і видихом, а видих – подовжити.

Спочатку на кожну з трьох фаз витрачатимемо часу порівну – по 5 секунд. Вдихніть, поволі рахуючи до п'яти. Ще п'ять секунд – затримайте дихання. І ще п'ять – видих.

Наступний вдих – як і раніше на рахунок «п'ять», пауза – «чотири», а видих – «шість». Так і продовжуйте. Тривалість вдиху залишається незмінною – 5 секунд. Пауза з кожним циклом скорочується на одну секунду, а тривалість видиху на секунду збільшується. Через чотири цикли у вас буде доходити 5 секунд на вдих і 10 – на видих, без паузи між ними. Подихайте  так 2–3 хвилини, і напруга спаде, а ваш стан гармонізується.

 

Вправа 2. Дихання животом

Це проста дихальна вправа, що прийшла з йоги, знімає тривогу і неспокій.

Покладіть одну руку на живіт, іншу на груди. Дихайте як завжди, тільки стежте, щоб під час дихання працювали м'язи живота, а груди залишалися нерухомими. Виходить? Тепер поволі вдихніть, рахуючи до п'яти, і відчуєте, як м'яко піднімається рука, що лежить на животі. Затримайте дихання на рахунок «п'ять». Поволі видихніть, рахуючи до п'яти і м'яко натискаючи рукою на живіт. Подихайте так 5 хвилин. Трохи потренувавшись, ви почнете виконувати вправу «на автопілоті», і вам вже не потрібно буде тримати руки на животі і грудях.

Переглядів: 14
Дата публікації: 09:11 04.02.2018