Директор

Швайка Людмила Анатоліївна

Анонс подій
Подій не заплановано
Електронне зверення
Пошук
Батьківське віконце | Цікавинки із скриньки
Цікавинки із скриньки

 

Корисні сайти

Загальні

Левко. Дитячий сайт.

Казкар

Львівська обласна бібліотека для дітей.

Малеча - форум для сучасних батьків. 

Мама-Тато. Усе що ви маєте знати про дітей.

Словограй. Літературний сайт Ігоря Січовика. Дитячі вірші, ігри зі словами, оповідання, казки, загадки, скоромовки, каламбури, дражнилки.

Професор Крейд — яскравий, динамічний, сучасний пізнавально-розважальний журнал для дітей 6-10 років. Разом із веселою командою професора Крейда, академіка всіх наук, юні читачі переконаються, що бути розумним — це круто! Журнал видається з 2005 року щомісяця.

Малеча. Сайт для теперішніх та майбутніх мам

Чернігівський форум про дітей

Петрик. Для батьків та дітей

Соняшник

Національна бібліотека України для дітей

Київська обласна бібліотека для дітей

​​Для батьків дітей з особливими освітніми потребами

 Єдність дітей - портал для дітей з обмеженими можливостями та їх батьків. Містить статті та книги з проблем виховання, навчання, реабілітації дітей з обмеженими можливостями, каталог закладів (Білорусь), пропонуються можливості співробітництва. В розділі "Статті" - матеріали про організацію допомоги дітям з ДЦП, аутизмом, вадами слуху, а також про гіперактивність, гідроцефалію, артрогрипоз, цукровий діабет, синдром Ретта, вроджені пороки серця. Є розділ "Вправи".

Сайт для батьків, які хочуть знати більше про розвиток своєї дитини. На сайті можна дізнатись про вікові норми розвитку дитини до 7 років, знайти рекомендації дефектолога, логопеда, психолога з багатьох питань, ознайомитись з розвиваючими іграми, поспілкуватись на форумі.

Дорога в мир. Сайт міжрегіональної суспільної організації допомоги дітям з особливостями психомовленнєвого розвитку та їх сім'ям.  

Особые дети - МОГУТ!. Форум батьків особливих дітей.

Психологічний центр Адалін. Виховання дітей. Дитяча психологія. Поради психолога. Падалка для дітей. Відпочинок з дітьми. Рецепти для дітей. Здоров'я дитини. Дитячі хвороби. Підготовка до школи. Розвиваючі ігри.

Крок. Компенсація. Розвиток. корекція. Сайт для батьків дітей з ДЦП. Містить рекомендації лікарів і педагогів, методики реабілітації, ігри для дітей. Є форум.

БАТЬКАМ КОРИСНО ЗНАТИ, ЩО...

(пам'ятка для батьків)

*            Не поспішайте задовольняти бажання дитини.

*            Не намагайтеся виконувати за сина чи доньку будь-яку справу.

*            Давайте дитині постійні доручення, стежте за їх виконанням.

*            Навчіться вислуховувати свою дитину, бути терплячими, не поспішайте закінчувати за неї фрази, не перебивайте не підганяйте.

*            Не нав’язуйте дитині своєї волі, краще аргументовано доведіть, що так буде краще.

*            Привчайте дитину до аргументації своїх вчинків: пропонуйте їй щоразу замислитися над тим, що вона хоче робити або що робить.

*            Спонукайте дитину пізнавати довкілля.

*            Створіть навколо маляти безпечні умови його перебування та пізнання.

*            Пояснюйте дитині зрозумілою мовою, але без сюсюкання та зайвого спрощення, призначення та корисність різних речей, правила користування ними.

*            Вчасно привчайте дитину до самообслуговування: щоб не викликати протидії вашим домаганням, продумайте ігрові форми, зацікавлюйте, заохочуйте гарними словами, авансуйте її зусилля.

*            З найменшого віку привчайте шанувати й любити своїх батьків, бабусь й дідусів, братиків т сестричок; не допускайте їх самоствердження за рахунок інших.

*             Поважайте свою дитину не принижуйте її гідність брутальними словами, глузуванням з її незграбності та неумілості, фізичними покараннями.

*             Пам’ятайте: прикладом для дитини є її батьки.

*            Любіть дитину не сліпою, а мудрою любов’ю, яка допоможе їй вирости гарною людиною, вдячною Вам і здатною до самореалізації в різних життєвих умовах.

ВАЛЕОЛОГІЯ У ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ ДИТИНИ

(пам’ятка для батьків)

*    Будьте для своїх дiтей добрим прикладом ставлення до свого здоров’я.

*    Ведiть здоровий спосiб життя.

*    Займайтесь фiзичною культурою, виконуйте вранцi гiмнастику.

*    Загартовуйтеся разом з дитиною.

*    Бiльше бувайте на свiжому повiтрi.

*    Не палiть i не розпивайте спиртнi напої в присутностi дiтей.  Пам’ятайте! Вони повторюють вашi дії в дитячому садку.

*    Дотримуйтесь режиму харчування. Зумiйте переконати сина чи доньку споживати всi запропонованi їй страви, навiть тi, якi вони не люблять, але якi для них необхiднi й кориснi.

*    Завжди дотримуйтесь правил гiгiєни i привчайте до цього дитину.

*    Бiльше усмiхайтеся. Це запорука здорової сiм’ї, здоров’я вашого власного й ваших дiтей.

*    Наповнiть свою душу i серце любов’ю до всiх i до всього.

 

                                                  ВЗАЄМОДІЯ РОДИНИ ТА ДИТСАДКА   У МОРАЛЬНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ                                                               

      Моральне виховання є одним із найважливіших чинників загального розвитку дошкільників. Воно здійснюється у всіх видах діяльності і покликане забезпечити виховання в дитини з перших років життя гуманного ставлення до навколишнього світу, любові до родини, рідної домівки, краю, міста, Батьківщини; повагу до людей різних національностей, державної символіки.

     У процесі морального виховання у дитини розвиваються гуманні почуття, формуються етичні уявлення, навички культурної поведінки, соціально-суспільні якості, повага до дорослих, відповідальне ставлення до доручень, уміння дружно гратися й трудитися, справедливо оцінювати свої вчинки й оцінювати дії інших дітей. Особистісне становлення дитини починається дуже рано. У цілісному процесі її розвитку мораль посідає дуже важливе місце. У дошкільному віці найбільший вплив на моральний розвиток дитини здійснює дорослий. Маля робить перші кроки в освоєнні норм життя, спілкуючись із дорослими, переймаючи в них досвід поводження, орієнтуючись на слова "так потрібно”, "так не можна”. Перші уроки моральності дитина отримує в родині. У дошкільних установах провідна роль у цьому процесі належить вихователеві. Його педагогічна діяльність стає ще ефективнішою за умови активної взаємодії з батьками.

     На межі раннього й дошкільного дитинства спільна з дорослими діяльність поcтупається самостійній, у дитини з’являються власні бажання, формуються стосунки з однолітками, які грунтуються вже на основі набутого досвіду поводження. У цей період дорослий є взірцем для дитини, яка активно спостерігає за ним, за його ставленням до предметного світу, оточуючих людей; прагне діяти, як "дорослий”. Це нове ставлення активізує дії дитини, є основою її особистісних новотворів.

     Інтенсивне засвоєння прикладу дорослих, підпорядкування дій взірцеві формують довільне поводження, а також сприяють засвоєнню етичних норм. Значна роль у цьому процесі належить грі як провідному виду діяльності в розвитку дитини. Розвиток дошкільника залежить від сформованості ігрової діяльності, її змістовності, ступеня активності в ній дитини.

     Набуті дошкільником знання, уміння, уявлення включатися в гру, а отже, формуються динамічні характеристики розуму, а також регульоване дитиною власне поводження. В іграх дочки-матері, дитсадок, лікарню, магазин та інших втілюється образ, що склався в дитини в період, коли діти опановували сюжетно-рольову гру, дорослий присутній у грі опосередковано, через роль, що бере на снбе дитина. У грі формується механізм особистісного поводження, підпорядкованого образу, що розкриває моральну сторону людських стосунків.

     Кожен віковий період розвитку дошкільника має свої особливості. Моральний розвиток пов’язаний з різними психічними процесами. Так, у ранньому віці (другий рік життя) домінує сприйняття, з чим пов’язана безпосередність у поведінці дитини. Пізніше (до трьох років) домінуючого значення набуває пам’ять як основа накопичення й збереження особистого досвіду. Потім на перший план поступово виступає мислення, що спричиняє узагальнення факторів морального змісту. Зовнішні умови життя й виховання дітей, сполучаючись із внутрішнім світом, що розвивається, визначають соціальну ситуацію розвитку. Сполучною ланкою між зовнішнім і внутрішнім світом дитини є її переживання. Емоційність виражається в індивідуальному ставленні до оточуючого, зокрема, у симпатіях, перевагах, неприйнятті чого-небуть.

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНА НАДМІРНА ОПІКА

(консультація для батьків)

Створювати умови для розвитку волі в дитини означає заохочувати її активність, самостійність у прийнятті рішень, обранні шляхів для досягнення мети. Надання дітям простору для розвитку вольових якостей характеру припускає певний ризик із боку батьків: звісно, значно спокійніше самому все спланувати, розрахувати, обміркувати, запропонувати дитині готові рішення, а потім контролювати поетапно, як вона з ними впоралася.

Дорослим дуже важливо зрозуміти роль психічної активності в житті дитини: наскільки активно вона прагне розв'язувати ті проблеми, які постають перед нею під час формування навичок, навчання та розвитку. Також важливо пам'ятати про те, що рухова активність і внутрішня психічна активність дитини — це зовсім різні категорії: якщо дитина активна, тоді вона і здатна приймати рішення.

Відомий американський психолог Е. Еріксон виділив стадії розвитку особистості, на кожній з яких формуються певні якості. У кожній особистісній якості, що виявляється в певному віці, закладене глибинне ставлення людини до світу та до самої себе. Це ставлення може бути позитивним, пов'язаним із прогресивним розвитком особистості, і негативним, яке призводить до негативних порушень у розвитку, спричиняє його регрес.

Дитині дошкільного віку доводиться обирати одну із двох полярних категорій — ініціативність або пасивність. Обираючи для себе певну категорію, дитина закріплює певну якість своєї особистості: дошкільник активно пізнає навколишній світ, моделює під час гри взаємини дорослих, швидко й жадібно вчиться всього, набуваючи нових справ і обов'язків. Коли поведінка дитини стає агресивною, ініціатива обмежується, з'являється почуття провини та тривожності; у такий спосіб закладаються нові внутрішні інстанції — совість і моральна відповідальність за свої дії, думки та бажання. Обмеження самостійності дитини, її внутрішньої активності гальмує ініціативу та розвиває її пасивність.

Якщо дитина намагається впоратися із чим-небудь самостійно, дорослому необхідно допомогти їй. Допомога дорослого полягає у відстеженні умов для виконання самостійної дії.

Наприклад, чи дістане дитина до своєї зубної щітки й чи не лежать поблизу небезпечні речі. Чи візьме дитина свою чашку з полиці у шафі так, щоб не розбити при цьому ваші улюблені скляночки? Пам'ятайте, що дитина відмовляється робити те, що супроводжується постійним нагадуваннями: «Будь обережнішою!»

Дитина повинна навчитися думати, а не просто виконувати вказівки. Звісно, не можна повністю розраховувати на те, що ухвалене рішення буде правильним, особливо якщо воно може вплинути на стан здоров'я дитини (припустимо, дитина вирішить, що зуби потрібно чистити раз на тиждень).

За умови правильно організованого життя дитина може прийняти рішення в конкретній ситуації (наприклад, вона може почистити зуби, коли хоче: зараз або після мультфільмів; обрати на вечерю одну із двох приготовлених страв тощо).

 

ЛЮБОВ ДО БАТЬКІВЩИНИ - ПОЧИНАЄТЬСЯ З РОДИНИ

(консультація для батьків)

      Перш ніж приступати до виховання у дитини любові до Батьківщини, необхідно пояснити йому, що таке Батьківщина.

     Це дуже складне і ємне поняття, яке включає в себе багато почуття - від любові до поваги. Багатогранність любові до Батьківщини проявляється не тільки в прихильності людини до певного географічного місця. Ця любов складається також з особливих почуттів до мами, тата, іншим дорогим людям, до свого дому, місту, де живеш, природі і країні. Любов до рідних місць входить в коло загальнолюдських цінностей. Любов до Батьківщини має найглибші історичні особливості.

     Виховати у дитини любов до Батьківщини повинні батьки і дорослі, які наділені подібними повноваженнями. Це - вчителі, вихователі, наставники та ін Але у вихованні у дитини любові до Батьківщини головну роль відіграють батьки. Саме від їх ставлення до Батьківщини, як вони демонструють свої почуття до рідних місць, і буде залежати, які почуття можуть зародитися в дитині. У дитині треба порушити інтерес до історії країни і почуття гордості за національні перемоги. Ось тоді у нього можуть проявитися і інші почуття, наприклад, причетність і повагу до свого краю. Любов до Батьківщини, прихильність до місця народження, повага до своєї мови, традицій і культури - ці поняття включаються в один термін "патріотизм".

      Виховуючи в дитині патріотичні почуття, потрібно підтримувати в ньому постійний інтерес і цікавість до всіх подій, які відбуваються в країні. Необхідно розмовляти з дітьми про всі випадки та явища, що відбуваються в суспільно-соціальної та суспільно-політичного життя держави. У майбутньому всі ці явища стануть для нього цікавими та близькими.

      Не можна любити Батьківщину, але при цьому не відчувати з нею тісного зв'язку. Для цього дитина повинна знати, як любили, берегли і билися за Батьківщину їхні дідусі та бабусі. Глибоке почуття любові до Батьківщини завжди живе в людях, саме це почуття і "змушує" їх піклуватися про Батьківщину.

       Чому потрібно виховати у дитини любов до Батьківщини? Бо таке виховання є результатом довгої і цілеспрямованої діяльності. Тому патріотичні виховання потрібно починати з самого раннього дитинства. Ще в давнину дітям намагалися переконати, щоб людина була щасливою, їй потрібно щасливе Батьківщину. В даний час і в дитячих садах, і в школах робиться дуже багато корисного в цих цілях.

       Зараз відроджуються багато забутих національні традиції, вивчаються і відновлюються історичні цінності. В області формування патріотичних почуттів одним з головних чинників в залученні дітей до історичних цінностей є знайомство дитини з його родоводу. Діти повинні почати патріотичне навчання ще в дошкільному віці. З ранніх років у них треба формувати відповідальність і почуття обов'язку по відношенню до рідних і Батьківщині. Фахівці стверджують, що ще в ранньому віці в дитині прокидається зацікавленість до багатьох речей. Також з цього моменту починається пізнання дитиною багатьох моральних цінностей, заснованих на любові до рідних місць. Патріотизм дитини формується концентрацією багатьох знань, а також єдністю поведінки і відносин.

      Питання: "Як виховати у дитини любов до Батьківщини?" Має один універсальний відповідь. Спочатку потрібно навчити дитину бути добрим, відповідальним та небайдужим. Потрібно пробудити в ньому до чого-небудь почуття прихильності. Але насамперед необхідно "навчити" дитину бачити красу, яка оточує його. Дитина, що не любить природу, не зможе полюбити Батьківщину. Відчуття захоплення багатствами навколишнього середовища і дарами природи є попередником справжнього патріотизму. Тут термін "навчити" має лише умовний характер. Ніхто не повинен насильно садити дитину за парту і пояснювати йому красу квітки або дерева. "Навчання" проводиться щодня і в ненав'язливій формі: під час прогулянки, в поході в ліс або подорожуючи по місцевих визначних пам'ятках.

      Дитині можна показати історичні та культурні пам'ятки рідного міста або розповісти йому про героїчні подвиги дідуся, який зовсім юним захищав Батьківщину від фашистських загарбників. При цьому кожен конкретний похід або розповідь повинна асоціюватися з Батьківщиною. Адже найяскравіші і позитивні переживання людина отримує в дитячому віці і зберігає це в пам'яті. Саме тому з малих років людині потрібно побачити красу рідних місць і дізнатися історію своєї Батьківщини і родини.

       Дорослі повинні навчити дитину бачити пам'ятки, помічати навколишню красу, відзначати неповторні особливості рідної вулиці і свого міста.

       Таким чином, любов до Батьківщини у дитини формується в перші роки його життя. На зародження цього почуття впливає патріотична атмосфера, яка спостерігається в сім'ї. Особливу увагу дитини приваблює життя і робота оточуючих людей на благо Батьківщини, події, які відбуваються в державі, національні свята, спортивні змагання та ін Крім того, високий емоційний підйом викликає контакт дитини з природою.

          Дорослі повинні пам'ятати, що якщо вони щиро люблять свій рідний край і демонструють цю любов своїм дітям, тоді їх діти теж будуть сильно любити Батьківщину, а патріотизм не буде для них порожнім поняттям. Необхідно постійно показувати дітям привабливі сторони любові до рідних місць і навколишньому середовищу. Ось тоді можна повністю бути упевненим в тому, що їхні діти стануть самими гідними громадянами своєї Батьківщини. Важливо пам'ятати, що патріотизм є вираженням єдиних почуттів громадян країни у формі національної гордості, а також у вигляді шанобливого ставлення до інших народів. 

БАГАТСТВО НАРОДНОЇ МУДРОСТІ

(пам’ятка для батьків)

Мова – це багатство і краса народу. Мова для дитини – це ніжна мамина колискова, мудра батьківська порада, бабусина казочка, дідусева байка, стежина, з якої починається шлях у життя.

 

Народна мудрість

1.    Виховуйте у дітей інтерес та позитивне ставлення до української мови, бажання оволодіти нею.

2.    Формуйте основи культурного мовлення, виробляйте навички правильної розмовної мови.

3.    Відповідайте на запитання дитини терпляче і правильно.

4.    Сприймайте запитання і висловлювання дитини всерйоз.

5.    Допомагайте дитині спілкуватися з ровесниками.

6.    Привчайте дитину мислити самостійно.

7.    Забезпечте дитину книжками, іграшками, іграми та іншими потрібними їй речами для розвитку мовлення.

8.    Залучайте дитину до спільного обговорення загальних сімейних справ.

9.    Учіть дитину спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

 Навчайте дітей розмовної літературної мови та практично використовувати її в різних ситуаціях спілкування.

Переглядів: 114
Дата публікації: 14:18 04.09.2017