Директор

Швайка Людмила Анатоліївна

Електронне зверення
Пошук
Інформаційний колаж | Методична скарбничка | Підготовка педагогів до інноваційної діяльності
Підготовка педагогів до інноваційної діяльності

Семінар для педагогів

за темою:

«Підготовка педагогів до інноваційної діяльності»

МЕТА:

ü формування концептуальних і діяльнісних основ особистісно-орієнтованої взаємодії педагога з дітьми, їх батьками, іншими учасниками освітнього процесу;

ü підвищити рівень психолого-педагогічної культури;

розвивати професійну ініціативу та творчий потенціал особистості педагогів.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ:

І. Теоретична частина:

1.1 Інноваційні технології в дошкільній освіті.

2.1 Класифікація сучасних інноваційних технологій.

3.1 Використання сучасних інноваційних технологій в роботі з дітьми.

ІІ. Практична частина:

1.2 Майстер-клас «Педагогічна скриня».

1.3 Тренінг «Педагогічне спілкування».

Зміст:

1.1. Інноваційнітехнологіївдошкільній освіті

Інноваційніпедагогічнітехнологіївсучаснійдошкільнійосвіті - розвитокнаукиітехнікисприявпоявіновихформнавчальноїкомунікації,новітнімметодамрозв'язанняосвітніхзавдань.З огляду на це роль вихователя набула нової якості. Він розвиває пізнавальні якості дошкільника, його життєву компетентність у різних соціальних інституціях. Водночас відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спонукає до розробок і впровадження нових новітніх освітніх технологій. Досвід показує, що все нове із часом стає традицією і що традиції утверджує соціум, а новаторами виступають яскраві особистості реформаторського типу. На сучасному етапі все очевиднішим стає те, що традиційна освіта, орієнтована на передавання знань, умінь і навичок, не встигає за темпами їх нарощування. Специфічними особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях, основою яких є інноваційні педагогічні технології. Інноваційні педагогічні технології в педагогіці пов'язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією знань і форм соціального буття.

Інноваційніпедагогічнітехнологіїрозглядаютьнетількиякналаштованістьнасприйняття,продукуванняізастосуваннянового,анасампередяквідкритість.Вони забезпечують умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку.

Інноваційніпедагогічнітехнологіїмаютьгуманістичнуспрямованістьусистеміосвіти,зумовленуспівіснуванняміскладнимивзаєминамивнауковійпедагогіційпедагогічнійпрактицітрадиційноїнауковоїпедагогіки.Вони належать до системи загального наукового і педагогічного знання. Виникли і розвиваються на межі загальної інноватики, методології, теорії та історії педагогіки, психології, соціології і теорії управління, економіки освіти. Інноваційні педагогічні технології є однією з домінуючих тенденцій розвитку людства.

2.1 Класифікація сучасних інноваційних технологій.

Інноваційні педагогічні технології є специфічними і досить складними, потребують особливих знань, навичок, здібностей.
Інноваційні педагогічні технології в системі освіти засвідчують якісно новий етап взаємодії й розвитку науково-педагогічної та педагогічної творчості і процесів застосування її результатів. Складність, багатогранність педагогічної діяльності є чинником, що відкриває простір для багатьох педагогічних технологій, динаміка продукування яких постійно зростає. Широкий спектр, багатоваріантність педагогічних технологій зумовлюють необхідність їх класифікації. Найдосконалішою серед багатьох вважають класифікацію, за якою педагогічні технології згруповано за різноманітними системними та інструментально значущими ознаками. Відповідно в сукупності педагогічних технологій виокремлено:

1. За рівнем застосування:

· загальнопедагогічні (стосуються загальних засад освітніх процесів);

· предметні (призначені для вдосконалення викладання окремих предметів);

· локальні та модульні (передбачають часткові зміни педагогічних явищ).

2. За провідним чинником психічного розвитку:

· біогенні (провідна роль належить біологічним чинникам);

· соціогенні (переважають соціальні чинники);

· психогенні (провідна роль належить психічним чинникам).

3. За філософською основою:

· матеріалістичні та ідеалістичні;

· діалектичні та метафізичні;

· наукові та релігійні;

· гуманістичні й антигуманні;

· антропософські (грец.anthropos— людина іsophia— мудрість) і теософські (засновані на вченнях про всезагальний абсолют, божественну суть усіх речей);

· вільного виховання та примусу тощо.

4. За науковою концепцією засвоєння досвіду:

· асоціативно-рефлекторні (в основу покладено теорію формування понять);

· біхевіористські (англ.behavio(u)rism, відbehavio(u)r— поведінка) (за основу взято теорію научіння);

· розвивальні (ґрунтуються на теорії розвитку здібностей);

· сугестивні(заснованінанавіюванні); —нейролінгвістичні(заснованінанейролінгвістичномупрограмуванні);

· гештальттехнології(нім.Gestalt — цілісна форма, образ, структура і технологія) та ін. (засновані на психотерапевтичному впливі).

5. За ставленням до дитини:

· авторитарні (засновані на чіткій надмірній регламентації);

· дидактоцентристські (центровані на навчанні);

· особистісно-орієнтовані (гуманно-особистісні, технології співробітництва, технології вільного виховання).

6. За орієнтацією на особистісні структури:

· інформаційні (формування знань, умінь, навичок);

· операційні (формування способів розумових дій);

· емоційно-художні й емоційно-моральні (формування сфери естетичних і моральних відносин);

· технології саморозвитку (формування самоуправляючих механізмів особистості);

· евристичні (розвиток творчих здібностей);

· прикладні (формування дієво-практичної сфери) технології.

7. За типом організації та управління пізнавальною діяльністю:

· структурно-логічні технології навчання (поетапне формулювання дидактичних завдань, вибору способу їх розв'язання, діагностики та оцінювання одержаних результатів);

· інтеграційні технології (дидактичні системи, які забезпечують інтеграцію різнопредметних знань і вмінь, різних видів діяльності на рівні інтегрованих курсів, навчальних тем, навчальних проблем та інших форм організації навчання);

· ігровітехнології(ігроваформавзаємодіїпедагогаідітей,якасприяєформуваннювміньрозв'язуватизавданнянаосновікомпетентноговиборуальтернативнихваріантівчерезреалізаціюпевногосюжету).Восвітньомупроцесівикористовуютьтеатралізовані,ділові,рольові,комп'ютерніігри,імітаційнівправи,ігровепроектуваннятаін.;

· комп'ютерні технології (реалізуються в дидактичних системах комп'ютерного навчання на основі взаємодії «вчитель – комп'ютер – учень» за допомогою інформаційних, тренінгових, розвивальних, контролюючих та інших навчальних програм);

· діалогові технології (пов'язані зі створенням комунікативного середовища, розширенням простору співробітництва на суб'єкт-суб'єктному рівні: «учень — учитель», «учитель — автор», «учень — автор» та ін.);

· тренінговітехнології(системадіяльностіщодовідпрацюванняпевнихалгоритмівнавчально-пізнавальнихдійіспособіврозв'язаннятиповихзавданьупроцесінавчання—тести,психологічнітренінгиінтелектуальногорозвитку,розв'язанняуправлінськихзадач).

Педагоги-практики розробляють авторські технології, які поєднують у різних варіантах елементи апробованих технологій. Як правило, всі вони зорієнтовані на реалізацію змісту і досягнення мети різнорівневого і різнопрофільного навчання. Вихідним матеріалом для розроблення технології є теорії, концепції. Багато педагогічних технологій мають у своїй основі такі концепції засвоєння соціального досвіду:

1) асоціативно-рефлекторне навчання, у межах якого розроблена теорія формування понять;

2) теорія поетапного формування розумових дій, згідно з якою розумовий розвиток (як і засвоєння знань, умінь, навичок) відбувається поетапно, спрямовуючись від «матеріальної» (зовнішньої) діяльності у внутрішній розумовий план;

3) сугестопедична концепція навчання, яка обґрунтовує комплексне використання у навчальних цілях вербальних і невербальних, зовнішніх і внутрішніх засобів сугестії (навіювання), що сприяє надзапам'ятовуванню;

4) теорія нейролінгвістичного програмування (НЛП), що розглядає процес навчання як рух інформації через нервову систему людини;

5) теорії змістового узагальнення, в основу яких покладено гіпотезу про провідну роль теоретичного знання у формуванні інтелекту дитини.

На основі однієї теорії навчання можуть вибудовуватися різні технології. Так, асоціативно-рефлекторна психологічна теорія породила варіантні технології навчання, які по-різному поєднують слово і наочність.

Теорія проблемного навчання покладена в основу технологій, що розвивають творчі здібності, пізнавальну активність, інтерес, самостійність особистості. Водночас побудова на одній теорії, концепції кількох технологій навчання не є свідченням їх ідентичності. Вони завжди будуть відрізнятися за кількісними і якісними параметрами. У зв'язку з цим важливо мати цілісну систему засобів опису педагогічних технологій, враховуючи, що кожна з них містить концептуальний, змістовий та процесуальний аспекти.

Наука пропонує великий вибір освітніх технологій, але не кожна з них може бути використана в роботі з дітьми дошкільного віку.

3.1. Використання інноваційнихтехнологійвроботі з дошкільниками

У побудові дидактичної моделі педагогічної роботи важливо опиратися на наявні у дітей знання, а не нав'язувані їм готової інформації згідно наших програм та планів. Поняття «розум» та «інформованість» не є тотожними.

Великий обсяг інформації отримуваної в готовому вигляді дитиною не обробляється, а лише підштовхує її до «інтелектуального споживацтва».Дитина при репродуктивному способі навчання отримує досвід набуття знань без зусиль, в готовому вигдяді. І не отрмимує досвіду здобуття знань самостійно в ході використання вже набутих нею знань. Завдяки розмірковуванню, порівнянню та аналізуванню.

Крім того, науковці стверджують, що якщо ми чуємо - засвоюємо лише 15 % знань, якщо бачимо - 35%, а якщо пробуємо - до 90% інформації. При репродуктивному способі навчання у дитини розвивається лише пам'ять - і то зазвичай лише короткочасна. А при проблемному способі навчання - весь арсенал мислительних операцій.

Беручи до уваги вищевикладене, перехід до новітніх технологій навчання дітей є неминуючим. Тому що потік інформації з кожним роком збільшується у геометричній прогресії. І ми не можемо вже дати усю інформацію дітям. А значить, маємо лише навчити дитину здобувати нові знання за допомогою мислення та сучасних методів навчання - комп'ютера, телевізора, книг тощо.

Принцип спільних проектів - допомогти дітям відчути життєву потребу в знаннях, як умову їхньої життєдіяльності. Мотивація дитячої діяльності має бути для них зрозумілою.

Принцип партнерства - не «над», а «разом» Головне завдання вихователя не «вкладати в голови» а навчити. Якщо вихователь - лектор, віщун - це монологічний тип навчальної комунікації. А вона має бути на сучасному етапі діалогічною. Вихователь і діти - партнери. Вихователь допомагає дітям опанувати спосіб інтелектуальних та інших дій.

Принцип активної участі кожного у спільній справі. Задовольняючись загальним позитивним результатом, педагоги подекуди ігнорують той факт, що досягається цей результат завдяки активності малої частки групи дітей. Інші - пасивно спостерігають. Потрібно так організувати навчальний процес, щоб кожній дитині знайшлося посильне завдання і щоб успіх залежав від усіх.

Принцип активного залучення сім'ї до освітнього процессу в дошкільному закладі. Педагогічна культура великої кількості батьків залишається на дуже невисокому рівні. Активно залучаючи батьків до участі в навчальному процесі, вихователі мають змогу в толерантній формі надати рекомендації яким чином треба вчити малят. Це можна зробити у вигляді проведення «днів відкритих дверей». Проведення родинних свят, вікторин, конкурсів, виставок та розваг. А також підготовки дітей вдома до заняття в дошкільному закладі, коли вихователь в садку ставить завдання і діти з батьками ввечорі мають «здобути знання» про життя тварин на Півночі, наприклад. Кожна дитина про якусь одну тварину. А назавтра - діти приходять до дитячого садка і розповідають один одному про те, що дізналися. А вихователь, тільки доповнює їх відомості та систематизує їх. Допомагає складно розповісти про те, що діти дізналися.

Використання знайомих нам інноваційних технологій не є протиставленням тому, що ми робили раніше. Елементи цих досвідів мають доповнити та удосконалити процес навчання дітей і сприяти підвищенню ефективності навчання дошкільнят. Ми повинні пам'ятати, що передовий досвід - це не є догма, а лише підказка в якому напрямку ми можемо рухатися у справі удосконалення навчального процесу.

І нормально, коли у одного вихователя краще виходить використання одного досвіду, а у іншого - іншого досвіду. А третій вихователь - досвідчений та творчий - лише отримує поштовх до власної творчості та створення власного досвіду чи технології.

Навчальний процес, як і вся діяльність педагога - це щоденна творчість та знаходження нових методів впливу на дитину. Грамотний та творчо налаштований педагог завжди знайде можливість на базі традиційних методів навчання, які роками давали йому високі показники знань дітей, знайти шляхи підвищення ефективності своєї роботи завдяки використанню новітніх технологій, досвідів та методів в роботі.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Майстер-клас вихователя-методиста Рудік О.А.

«Педагогічна скриня»

Мета проведення : познайомити педагогів ДНЗ з практичними методами активізації мислення, допитливості, цікавості дошкільнят, їх здатності сприймати нову інформацію.

Хід проведення:

Вихователь-методист:

- Часто-густо ми педагоги, у „педагогічній скрині" зберігаємо найрізноманітніші речі - старі та нові, звичні і неочікувані, які при певних обставинах можуть відігравати роль засобів навчання. Як пише Катерина Крутій у статті "Діяльнісна модель заняття"при роботі із дітьми має бути введення емоційного компоненту "яскравої плями".

Отже, я із задоволенням відчиню для вас, любі колеги, скриньку і дістану ... м'який м'ячик. Його можна зробити власноруч із зв'язаної гачком „шубки", яка набита шерстю. У м'ячика може бути багато найрізноманітніших функцій: при опитуванні дітей відповідає той, кому кинули м'яча; у змаганні той, у кого в руках під час естафети залишився м'яч, вибуває. На відміну від резинового м'яча, м'який м'ячик "добріший" він не може вдарити по-справжньому - тільки означає удар, і можна не боятися, що він сильно вдарить.

Давайте перевіримо, що ще зберігає в собі моя педагогічна скриня:

... Диктофон-може надати неоціненні послуги при проведенні занять із розвитку мовлення. Можна запропонувати дітям записати казки і оповідання, які вони складають, а потім дати їм прослухати. Ще до прослуховування ви виявите, що сам диктофон дисциплінує дітей і пробуджує у них відповідальність та активність. Запропонуйте дітям старшого віку пограти у гру, ніби-то вони у студії записують радіопередачу. А теми для ігор найрізноманітніші „Де можна побачити Діда Мороза?", "Чи є на світі чарівники?", "Моя добра справа сьогодні".

… Радіодиспут- справа серйозна. Тут необхідна особлива дисципліна і згода взаємодій. Для цього слід виробити правила: не шуміти, йде запис; висловлюватися необхідно чітко і коротко; диктофон передавати по колу, заощаджуючи „ефірний" час; бути самостійним у судженнях. Щоправда, диктофоном, як будь-яким технічним засобом, не можна зловживати, щоб не пропав до нього інтерес, він має з'являтися у особливо важливих випадках. Дієвою буде робота в парах: одна дитина бере інтерв'ю, а друга - дає його.

Цікавим завданням для дітей ІІ молодшої групи є таке, яке допоможе вдосконалити навичку формування усного мовлення. Ведучий радіо ефіру розміщується за ширмою. За нею, на столі розкладені картинки чи муляжі фруктів, овочів. Він обирає один із предметів і описує його, не називаючи сам предмет. Після цього ширма прибирається, і слухачам пропонується вгадати про який предмет була розповідь.

На батьківських зборах ви можете прослухати запис: це буде наочною ілюстрацією роботи із дітьми, разом із батьками визначити, хто саме заразу мікрофону. Добре, якщо вихователь зміг зробити так звану художню обробку готового продукту з тем, а саме наповнити його музичними заставками, зробити запис з оголошенням того, хто зараз у мікрофону. Це справжня колективна творча справа вихователя із дітьми, поєднання спільних зусиль педагога та дитини для досягнення результатів і вона дуже захоплює.

...Свічка.Може знадобитися у різних педагогічних ситуаціях. Вона може бути без аромату, із певним ароматом, але треба точно знати, що на аромати у дітей немає алергії. Запалена свічка допоможе встановити тишу, налаштувати дітей на таємничий лад. А ще вона стане у пригоді, коли хочеться побачити старі предмети по-новому. Спробуйте, наприклад, розглянути звичну для вас картину при світлі свічки. Освітлення, що падає від свічі змінює образи на картині. Запитайте у дітей: що змінилося, з їх точки зору у картині? Чого вони раніше не помічали? Свічку, при необхідності можна замінити фонариком, але обов'язково чарівним. Використайте ще одну і досить важливу властивість свічки - здатність "проявлятися". Намалюйте на аркуші паперу будь-який пейзаж, предмет і загадайте дітям загадку про нього. Завдяки гумці, яку ви вмочите у воді і фарбі цей предмет, за умови правильної відповіді дітей, обов'язково з'явиться на аркуші.

...Картинка з розрізаною пташкою.Пташка виготовляється із картону. Всі частина тіла: хвостик, дзьоб, крила, лапки - рухомі. Вони з'єднуються на зворотній стороні моделі пташки за допомогою нитки. Така модель допоможе при навчанні дітей первинному фонематичному аналізі слова. Головка із дзьобом - перший звук у слові, хвостик - останній, крильця - всі решта звуків із серединки. Назвіть дитині звук (фонему), яку він буде відшукувати у слові. Наприклад, звук [н]. Промовляйте слова: небо, книга, осінь. Якщо дитина правильно визначила місце звука у слові, то рухаються відповідні частини тіла птахи.

... Різнокольорова газова хустина.Різнокольорова газова хустина допоможе розповісти казки чи слухати музику. Вихователь може накинути її на плечі і вмить перетворитися на казкарку. Її поява означає, що необхідно заспокоїтися і зосередитися. Коли слухання закінчилося, можна запитати, якого кольору була сьогоднішня казка чи мелодія. Хустиною можна накрити предмет, після того як її знімуть, з'явиться щось чарівне, казкове.

... Чарівна торбинка.У ній можуть бути предмети, які дитина має витягнути навпомацки, не дивлячись назвати предмет.

... Чарівний телескоп.Його можна зробити із кольорового паперу, завдовжки 15 см, згорнувши його в трубку і склеїти. Пропонуємо пограти у гру "Око-шпигун". Дитина має "відшукати" якийсь конкретний колір у кімнаті. Якого кольору твій телескоп? Такий колір і буде шукати дитина.

... Чарівна паличка.Її використання налаштує дітей на утаємниченість, зосередженість, треба вміло обіграти її використання. Наприклад, діти стоять у колі. Чарівна паличка знає всі правильні відповіді на питання. При доторканні паличкою до плечей дитини, назвати: будь-кого із своїх родичів, з тим самим ім'ям, як у тебе; як звати котика (собаку, птаху), який мешкає у вас вдома; ким ти є для мами; що можна робити тільки двома руками? При правильній відповіді вихователь осипає дитину конфетті. Дякує за відповідь.

... Чарівна скриня.Вона відкриється лише тоді, коли діти відгадають загадку; вона відкривається, а з неї вилітають гелеві кульки (подарунок від казкового героя, за виконане завдання); вона відкривається, а на її кришці - люстерко, дітям пропонується подивитися в нього і описати зображення.

Часто-густо при розповіді, як заохочення дітей, використовується телевізор. Хто з нас не мріяв хоча б на декілька хвилин з'явитися на екрані телевізора? Такий шанс надавайте кожній дитині. Для виконання цього завдання може підійти телевізор, який відслужив службу. "Начиння" вийміть, залишіть лише корпус і розігруйте виставу. Якщо немає можливості скористатися телевізором, що вийшов із строю, можна його виготовити власноруч. З картону виріжте форму телевізора, відповідно розмалюйте його, зазначте місце клавіш, екрану.

Для інсценування підійде будь-який серіал чи програма, наприклад, "Погода" чи дитяча казка.

Як варіант вихователь пропонує дитині сюжетні картинки (погода, явища живої природи), предметні картинки з назвами овочів, фруктів, меблів, птахів і таке інше, оточуючого середовища. Дитина вибирає, яка їй картинка до вподоби, виставляє певний слайд. Вихователь повідомляє проте, що телевізор зламався - зображення є, а слова чути нечітко, просить дитину за слайдами розповісти про те, що на них зображено, які події відбуваються.

Важливо пам'ятати, що не варто перевантажувати заняття різними методами роботи, оскільки це призводить до швидкої втоми. Використання творчих методів та прийомів повинно мати міру, чітку організацію, ретельну підготовку вихователя.

Рефлексія:

· обговорення запропонованих методів;

· чим можна доповнити «Педагогічну скриньку», можливо, щось здалось зайвим?

Тренінг для педагогів

«Педагогічне спілкування»

Мета: розвивати професійну самосвідомість пе­дагогів; ознайомлювати з практичними матері­алами з питань розвитку толерантних якостей у дітей та дорослих; навчати конструктивних методів розв'я­зання конфліктних ситуацій; гармонізувати взаємини у колективі.

План проведення:

1. Теоретичний аспект проблеми спілкування.

2. Вправа «Монолог за темою»

3. Вправа «Відгадай емоцію».

4. Вправа «Гідна відповідь»

5. Психотехніка «Зовнішня згода»

6. Малювання «Як я уявляю себе у спілкуванні»

7. Рефлексія.

Зміст:

1. Теоретичний аспект проблеми спілкування.

Проблема спілкування — централь­на проблема педагогіки.

Педагогічне спілкування визначається у психології як взаємодія суб'єктів педагогічного процесу, що здійснюється знако­вими засобами та спрямована на зміну якостей, стану та поведінки партнера.

Метою педагогічно­го спілкування є передача суспільного досвіду від педагога до дитини та професійного досвіду від педагога до педагога. Під час цього процесу від­бувається становлення та збагачення індивідуаль­ного досвіду як вихованців, так і педагога. Ефек­тивність педагогічного спілкування залежить від рівня розвитку комунікативних навичок педагога.

Психологічні засоби комунікативного впли­ву поділяються на вербальні і невербальні.

Вербальними засобами комунікації є слова, невербальними — поза, міміка, жести, інтонація.

Слово є основним засобом педагогічного спілкування. Воно впливає на почуття та свідо­мість, стимулює мислення та уяву, створює по­требу в пошуковій діяльності. Для педагога дуже важливо майстерно володіти словом, опановува­ти ораторське мистецтво. Саме ці вміння дадуть змогу знайти з дітьми спільну мову, встановити з ними довірчі стосунки.

2. Вправа «Монолог за темою...»

Мета: розвивати вміння концентруватися, логічно та послідовно висловлювати свою думку, дотримуватися регламенту.

Хід вправи: Психолог пропонує учасникам протягом хвили­ни скласти доповідь за однією з запропонованих тем. Кращий «оратор» нагороджується оплесками аудиторії.

Висновок:Іноді невербальні засоби комуніка­ції є більш інформативними ніж слова, які про­мовляє співрозмовник. Людина розкривається у тому з якою інтонацією вона говорить, як діє, як поводиться, яке приймає положення тіла. Дитині не завжди вдається знайти мовленнєві еквівален­ти своїм думкам та почуттям. Про її справжні три­воги можуть розповісти невербальні прояви під час спілкування. Давайте перевіримо, чи добре ви розумієте «мову тіла» ?

3. Вправа «Відгадай емоцію»

Мета: розвивати здатність розпізнавати та адекватно оцінювати емоції та стан співрозмов­ника.

Хід вправи: Психолог пропонує учасникам обрати карточку, в якій зазначено певну емоцію, і зобразити цю емоцію за допомогою міміки, жестів, рухів. Інші повинні відгадати емоцію.

Наприкінці вправи учасники обговорюють чи легко було виконувати завдання, що вони від­чували під час виконання, що нового дізналися.

Учасники отримують пам'ятку «Мова тіла» (за Надією Клюєвою):

Мова тіла

· Руки, повернені долонями вгору, — відкри­тість, бажання співпрацювати.

· Нахилена убік голова — зацікавленість.

· Руки, схрещені на грудях, — захисна реакція.

· Пальці, сплетені у замок, — закритість від спіл­кування.

· Спроби наблизитися до співрозмовника — прагнення досягнути більш дружніх стосунків.

· Спроби відійти від співрозмовника — бажан­ня зробити стосунки у цій ситуації більш фор­мальними.

· Ноги (все тіло), повернені до виходу з приміщення, — бажання закінчити розмову.

· Руки, розведені у сторони, плечі, здійняті дого­ри, — безсилля.

· Погляд, відведений убік під час розмови, — сум­ніви, підозра.

· Неодноразове торкання носа, легке потирання — сумніви.

· Кидання предметів на стіл, різки рухи — демон­страція свого роздратування, агресії.

· Стійкий візуальний контакт протягом усієї розмови — відкритість.

Процес спілкування вимагає від пе­дагога особливих знань та вмінь. Багато педаго­гічних помилок пов'язані з невмінням бачити за вчинками дорослих та дітей справжніх мотивів та потреб. Отже, спілкування починається зі сприй­няття. Чи добре воно у вас розвинене? Пропоную вашій увазі тест, який допоможе з'ясувати, чи вмі­єте ви уважно слухати співрозмовника.

4. Вправа «Гідна відповідь»

Мета: відпрацьовувати навички конструк­тивного виходу з конфліктних ситуацій.

Час: десять хвилин.

Учасники сідають кружка. Тренер дає кож­ному картку, в якій зазначено певне зауваження з приводу зовнішності чи поведінки когось з учас­ників. Усі по черзі промовляють записану на карт­ці фразу, дивлячись в очі тому, кому вона адресо­вана. Завдання кожного — гідно відповісти на цей «випад». Коли кожний учасник виконає завдання і побуває у ролі «жертви» та «нападника», група переходить до обговорення цієї вправи. Тренер пропонує кожному учаснику проаналізувати:

· коли він більш комфортно почувався — коли «нападав» чи коли «захищався»;

· чи вдалося йому не сприймати близько до серця чужі зауваження.

Учасники отримують пам'ятки психотехнік захисту при вербальних нападах (за Оленою Си­доренко):

5. Психотехніка «Зовнішня згода»

Принцип: необхідно погодитися з чимось у висловлюванні співрозмовника.

Приклад: «Я також вважаю, що нам необхідно обговорити цю проблему», «Мене це також дуже непокоїть», «Згодна, що це неприємно».

Переваги техніки: людям приємно, яки: з ними погоджуються. Співрозмовник відчу­ває, що ви налаштовані вислухати його. Так розв'язання проблеми переходить з емоцій­ного способу в когнітивний

6. Малювання «Як я уявляю себе у спілкуванні»

На виконання малюнка на тему «Як я уявляю себе у спілкуванні» тренер відводить п'ять хви­лин. Після обговорення малюнків тренер пропо­нує кожному учаснику подумати і відповісти, як би він хотів змінити свій малюнок.

10. Рефлексія

Обговорення всіх вправ. Психолог пропонує визначити:

· які з вправ сподобалися найбільше, чому;

· які вправи викликали труднощі у вико­нанні;

· про що нове дізнався під час сьогодніш­ньої зустрічі; чи справдилися очікування .

 

Тренінг 
«Інноваційні технології в дошкільному закладі»

 

Мета. Налаштування педагогів на постійний пошук креагивного в навчально -виховному процесі.

Завдання. Розширення, поповнення знань педагогів щодо педагогічних інновацій, які можуть бути використані в практичній роботі з дошкільнятами; підвищення компетентності педагогів у спілкуванні, розвиток вербальних і невербальних способів спілкування, осмислення взаємодії з позиції партнерства; розвиток здатності до ігрової поведінки, актуалізація конструктивних засобів взаємодії.

Матеріал. Символічні зернята, кросворд,  тест

Хід тренінгу

Ведуча. Доброго дня, шановні колеги! Я рада вас всіх вітати на сьогоднішньому тренінговому занятті. Для цього вам потрібне бажання працювати та хороший
настрій. Пропоную девізом нашої роботи взяти слова Конфуція: «Скажіть мені — і я забуду, покажіть — і я запам'ятаю, дайте можливість обговорити — і я зрозумію, дайте можливість навчити — і я прийду до досконалості».

Ведуча. Пропоную вам написати очікування від сьогоднішньої роботи на символічних «зернятах», якими «засіємо педагогічне поле». Бо за словами В.О. Сухомлинського «...щоб отримати результату педагогічній роботі, необхідно маги зерна знань, зерна професійної майстерності». Наприкінці роботи, шановні колеги, ми побачимо, чи «проросли посіяні зерна», чи мала наша сьогоднішня робота позитивний результат.

Правила роботи.

Вправа «Самопрезентація»

Мета: налаштувати учасників на роботу, допомогти розкрити свої особистісні якості, створити умови для ефективної співпраці.

Ведуча. Існує багато видів професійної діяльності, що стосуються людини, але є се­ред них професія педагога, яка безпосередньо впливає на долю. Ось чому ця професія повинна бути не лише діяльністю, але й покликанням. Зараз кожному з вас необхідно назвати своє ім'я та продовжи­ти такі фрази:

—Я обрала професію вихователя, тому що...

— Якби я не стала вихователем, я б обрала професію...

— Якості, які я найбільше ціную в людях...

Бесіда ведучого з педагогами.

Ведуча. Крім країн, позначених на географічних картах, є велика, густо населена Країна Дитинства, звідки тече могутня ріка людського життя. Дорослі — це діти, які виросли, і відрізняються вони від дітей тим, що у дитинстві є право на маленький ризик, чого дорослим інколи так бракує. Напевно, не настане той час, коли ми зможемо сказати собі: ми знаємо все про дитину. І тому нам залишається уважно спостерігати за життям і розвитком дітей, і чим більше будемо вдивлятися в їхні очі, вислуховувати їх, тим більше зрозуміємо їх.

Розуміти дитину — це велике педагогічне мистецтво «...Там, де немає цього мистецтва, немає і не може бути виховання», — зауважував В.О. Сухомлинський. Прагнення йти в ногу з часом, налаштовує педагогів на постійний пошук нового. Проте не завжди це нове є кращим за стале, звичне.

Запитання бесіди (поділити присутніх на 4 групи)

                 Як на вашу думку, чи є питання інноваційних технологій  на сьогоднішній день актуальним?

                 Як ви можете оцінити свій рівень знань з питання інноваційних технологій?

                 Що таке новація? Відмінність новації від інновації? (новація – це щось нове, інновація – це зміни всередині системи, педаг. інновації – нововведення в педагогічній системі, що поліпшують розвиток і результати освітнього процесу).

             Чи впроваджуєте ви педагогічні інновації в практику роботи з дошкільнятами?

 Ведуча. Зараз я пропоную вам поділитися своїм досвідом роботи з використання сучасних інноваційних технологій у роботі з дітьми. Давайте назвемо ще сучасні інноваційні технології, які можна використовувати у роботі з дітьми дошкільного віку. Вводити нове слід поступово і обережно, і тільки переконавшись в його користі, всебічно і прискіпливо перевіривши, думати про наступні кроки.

Створення асоціативного ряду до поняття «інновація».

Завдання: створити асоціативний ряд, у який би входили поняття, які переплітаються зданим процесом. Наприклад:

ІННОВАЦІЯ

 І — індивідуалізація;

Н— наслідування;

Н — новація;

О — оновлення;

В — впровадження;

А — апробація;

Ц — цінність;

 І — інформація;

Я — особистісно-зорієнтована модель виховання.

 Педагогічна гра «Лото».

Правила гри. Педагогам необхідно уважно прослухати розшифровку педагогічних термінів, закривши картонками на таблиці педагогічні поняття, які відносяться до розшифровки.

(У кожного учасника— індивідуальні картонки, якими закриваються клітинки карточки).

 Врахування індивідуальності кожної дитини як вияв її психологічної організації, визнання своєрідності, унікальності (індивідуалізація).

Б) Введення чогось нового (впровадження).

 Ухвала, офційне схвалення, затвердження чого-небудь після випробування, перевірки (апробація).

Г) Впровадження в практику роботи новацій, інновацій (оновлення).

Д) Відомості про які-небудь події, чиюсь діяльність, повідомлення про щось (інформація).

Е) Освітній процес, який максимально сприяє формуванню цілісної особистості, заснований на засадах глибокої поваги до особистості вихованця, врахування особливостей індивідуального розвитку (особистісно-зорієнтована модель виховання)

Розв'язання педагогічного кросворда «Інноваційні види занять» По горизонталі:

1) Заняття складається з декількох взаємопов'язаних між собою частин, які підпорядковуються єдиній меті, доповнюють одна одну, складають єдине ціле. (Комплексне)

Заняття частіше за все проводиться в ігровій формі, характеризується тим, що виконання дитиною або дорослим будь-яких дій підпорядковане визначеному сюжету. (Сюжетне)

По вертикалі:

3)  Заняття складається з декількох частин, майже не пов'язаних між собою. (Комбіноване)

4)Заняття базується на основі комбінованого, коли вихователь приділяє увагу якомусь питанню, тобто робиться акцент на одному виді діяльності. (Домінантне)

5)  Заняття підпорядковане певній темі та одній меті. (Тематичне)

Ведуча.Тест «ГОТОВНІСТЬ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Інструкція: якщо ви згодні з висловлю­ванням, вам це підходить — поставте від­повідь «так». Якщо ви не згодні, вам це не підходить — поставте «ні».

У мене часто з'являється бажання біль­ше знати про себе.

Я вважаю, що не маю потреби в чомусь змінюватися.

Я впевнений у своїх силах.

Я вірю: заплановане мною — здійс­ниться.

У мене немає бажання знати свої плюси та мінуси.

У моїх планах найчастіше сподіваюся на удачу, ніж на себе.

Я хочу краще та ефективніше працю­вати, застосовуючи нові технології.

Я вмію примусити себе змінюватися, коли це потрібно.

Мої невдачі частіше пов'язані з невмін­ням щось робити.

Я цікавлюся думкою інших про мої риси та здібності.

Мені важко самостійно застосовувати нове у своїй професійній діяльності, легше використовувати технології, перевірені ча­сом.

У будь-якій справі я не боюся невдач та помилок.

13. Мої здібності та вміння відповідають вимогам професії.

14. Обставини сильніші за мене, навіть якщо я дуже бажаю що-небудь змінити.

Хвилинка відпочинку.

Вправа «Портрет»

Ведучий. Шановні колеги! В.О. Сухомлинський стверджував, що «...добре, тепле слово педагога —  місток між всіма членами колективу».

Пропоную вам сказати слова вдячності колегам, які працювали з вами.

Нехай ваші зернятка проростуть у паростки творчості, неординарності, краси і гармонії. Використовуйте інноваційні технології в своїй роботі.

 

 

Інноваційні технології навчання та виховання в

дошкільному освітньому закладі

порадник для вихователів

З появою Державного стандарту дошкільної освіти в Україні, яким є  Базовий компонент  (оновлена редакція), розкривається інваріантна та варіативна частина змісту дошкільної освіти, яка надає широкі можливості для створення регіональних та авторських програм, впровадження  в практику роботи дошкільних навчальних закладів інноваційних педагогічних технологій.

Сьогодні багато що з минулого досвіду не відповідає потребам сучасного дошкільного закладу, як і суспільства в цілому. Тому для того, щоб освітня галузь продуктивно розвивалася, потрібні нові ідеї, нові технології навчання й виховання, керівництва закладом. Добре організована інноваційна діяльність завжди має характер наукового пошуку, прогностичне спрямування.

Слово «інновація» походить від латинського і в перекладі означає «оновлення, новинка, зміна». «Інновація - це нове явище в чому-небудь».

Основні види інноваційних технологійякі застосовуються у дошкільних закладах:
1. Здоров'езберігаючи технології: основною їх метою є створення умов для формування у вихованців уявлення про здоровий спосіб життя, про вміння надати собі і ближньому першу медичну допомогу, а також формування і розвиток знань, умінь і навичок, необхідних для підтримання власного здоров'я. Формами роботи є спортивні свята, фізкультхвилинки між заняттями, ранкова гімнастика, гімнастика для очей, дихальна гімнастика, пальчикова і динамічна гімнастика, релаксація, прогулянки не тільки на території дитячого саду, але і в лісопаркових зонах, спортивні ігри, загартовування, водні процедури.

2. Проектна діяльність: її сенс полягає у створенні проблемної діяльності, яка здійснюється дитиною спільно з педагогом. Знання, які дитина отримує в ході роботи над проектом, стають його особистим надбанням і міцно закріплюються у наявній системі знань про навколишній світ.
3. Розвиваючі технології: у традиційному навчанні дитині видається для вивчення вже готовий продукт, шаблон дії. При розвиваючому навчанні дитина самостійно повинна прийти до якої-небудь думки, вирішення проблеми в результаті аналізу своїх дій.
4. Корекційні технології: їх метою є зняття психоемоційного напруги дошкільнят. Види: казкотерапія, кольоротерапія, музична терапія, пісочна терапія, екотерапія, лялько терапія тощо.
5. Інформаційні технології: використання ІКТ на заняттях у  дошкільних закладах має ряд переваг перед традиційними формами організації занять. Комп'ютер привабливий для дітей, використання анімації, слайдових презентацій, фільмів дозволяє викликати активний пізнавальний інтерес у дітей до досліджуваним явищам. Способи візуальної підтримки матеріалу дозволяють домогтися тривалої концентрації уваги вихованців, а також одночасної дії відразу на кілька органів чуття дитини, що сприяє більш міцному закріпленню нових отриманих знань.

6. Пізнавально-дослідницька діяльність: основною метою є створення експериментальної діяльності, активним учасником якої виступає дитина. Безпосередню участь дитини в ході експерименту дозволяє йому на власні очі побачити процес і результати.
7. Особистісно-орієнтовані технології: мета цієї технології – створення демократичних партнерських гуманістичних відносин між дитиною та вихователем, а також забезпечення умов для розвитку особистості вихованців. При особистісно-орієнтованому підході особистість дитини ставиться в главу навчання.

 

Переглядів: 126
Дата публікації: 21:40 24.01.2018