Директор

Швайка Людмила Анатоліївна

Електронне зверення
Пошук
Організація освітньої роботи | План заходів з національно-патріотичного виховання в ДНЗ (ЦРД) "Іскорка" на 2017/2018 н.р.
План заходів з національно-патріотичного виховання в ДНЗ (ЦРД) "Іскорка" на 2017/2018 н.р.

 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 

Закон України "Про світу" (від 05.09.2017 №2145-VIII) ст 7. 

Стаття 7. Мова освіти

1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.

Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу України поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

Особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.

2. Заклади освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови, зокрема заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.

3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти.

4. У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

5. За бажанням здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу, національної меншини України як окремої дисципліни.

6. Держава сприяє створенню та функціонуванню за кордоном закладів освіти, у яких навчання здійснюється українською мовою або вивчається українська мова.

7. Особливості використання мов в окремих видах та на окремих рівнях освіти визначаються спеціальними законами.


 

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 7 грудня 2016 р. № 954-р "Про затвердження плану заходів щодо 
популяризації державних символів України,  виховання поваги до них у суспільстві"



КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 7 грудня 2016 р. № 954-р "Про затвердження плану заходів щодо 
популяризації державних символів України,  виховання поваги до них у суспільстві"


Лист МОН України від 25.07.2016 №1/9-396 "Про організацію національно-патріотичного виховання в дошкільних навчальних закладах" 

 

ПЛАН РОБОТИ З НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

 

 

№ п.п

Заходи

Термін виконання

Відповідальний

Примітка (можливе внесення коректив)

1

 

- Опрацювання парціальної програми національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку «Україна – моя Батьківщина» (лист ІМЗО від 25.03.2016 №2.1/12-Г-85) О. Каплуновська;

дослідження стану актуальних питань щодо морально-духовного, патріотичного виховання дошкільників (анкетування дітей, педагогів, батьків, проведення інтерв’ю на відповідну тематику) з метою виявлення напрямків вдосконалення даної роботи, з’ясування освітніх запитів педагогів та батьків з даної галузі.

 

Вересень-

Жовтень

2017

Завідувач

Швайка Л.А.,

методист

 Тарасова О.С.

 

2.

2.1.Колоквіум за участю педагогів та батьків закладу: «Науково-практичні засади національно-патріотичного виховання дошкільників»:

-         усний журнал «Особливості патріотичного виховання дошкільників у сучасних соціокультурних умовах»

-         прес-реліз «Патріотичне виховання як інтегрована система»;

-         інформаційна трибуна «Родинне коло – колиска маленьких патріотів»

-         обговорення методичних рекомендацій щодо організації національно-патріотичного виховання дітей та формування патріотичних почуттів дошкільників шляхом організації з батьківським загалом.

2.2. Створення методичного забезпечення з проблеми національно-патріотичного виховання дошкільників засобами музичного мистецтва та українського живопису:

 

- «Вишиванка вміє промовляти» – заняття-презентація

 

- Розвага «Вишиванка у піснях»

 

2.3. Створення слайд-презентації «Славетні Українці», «Моя родина у долі Батьківщини»;

- розробка конспектів занять для дітей молодшого, середнього, старшого дошкільного віку «Люби свою родину – вона в тебе єдина»

 

- Музична розвага «Ярмарок у нашій оселі, гучний та веселий»

 

 

- Вечір великої родини «Козачі розваги»

 

2.4. «Педагогічний міст»:

-         методичні поради щодо нетрадиційних форм роботи з батьками.

 

2.5. «Азбука родинного виховання»: розробка методичних рекомендацій для батьків щодо духовного, патріотичного виховання в родині;

-    консультацій для батьків: «Утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства»

«Сім'я – основа виховання громадянина – патріота України »

Родинний міст «Партнерська взаємодія з дитиною»

 

 

2.6. Семінар-практикум для педагогів: "Патріотичне виховання у контексті розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку"

 

 

2.7. «Довідничок» для вихователів «Ідеал майбутнього українця» (сучасні акценти в національно-патріотичному вихованні)

-  виготовлення інтерактивного плакату «Мова – серце нації»

 

2.8. Ток-шоу для педагогів «Поетична краса України»,

- інтелектуальний марафон: обговорення педагогічних ідей педагогів-новаторів

 

2.9. Організація екскурсії для старших дошкільників до краєзнавчого музею ЗОШ №12;

проведення тематичних занять в групах «Весняний День Великої перемоги»

 

Вересень

2017

 

 

 

 

 

 

Жовтень 2017

Листопад

2017

 

 

 

 

 

 

 

Жовтень 2017

 

 

 

 

 

Грудень

2017

 

Листопад 2017

Січень

2018

 

 

 

 

 

 

Жовтень 2017

 

 

Грудень

2017

 

Лютий

2018

 

 

 

Березень

2018

 

 

 

Квітень

2018

 

 

Травень

2018

 

 

 

Лютий 2018

 

 

 

 

 

Березень 2018

 

Лютий 2018

 

 

 

Квітень 2018

 

 

 

 

Листопад 2017

 

Травень 2018

Методист

Тарасова О.С.,

творча група

 

 

 

 

 

 

Методист

Тарасова О.С.,

Творогова Н.О.

Гелунова А.М

 

 

 

 

 

 

 

Методист

Тарасова О.С.,

творча група

 

 

 

 

Методист

Тарасова О.С.,

вихователі груп,

Гелунова А.М,

 

Вихователі

старших груп

 

 

 

 

 

 

Методист

Тарасова О.С.,

творча група,

Гелунова А.М,

Свинарьова К.М.

 

 

Методист

Тарасова О.С.,

Фоменко А.П.

 

 

Методист

Тарасова О.С.,

 

 

 

 

 

 

 

Практичний психолог Молодушкіна І.В.

 

 

Методист

Тарасова О.С.,

творча група

 

 

 

Творогова Н.О.

 

 

Вихователі груп

 

 

 

Методист

Тарасова О.С.,

творча група

 

 

 

Методист

Тарасова О.С.

 

 

3

Анкетування вихователів;

Анкетування батьків;

Проведення моніторингу педагогічної діяльності педагогів та моніторингу досягнень дошкільників.

 Звіт творчої групи по реалізації запланованих заходів на поточний навчальний рік.

До 20.04.2018

Тарасова О.С, вихователі

 

 

 

 

 

Творча група

 

4

-      Детальний аналіз результатів досліджень;

-         Окреслення перспектив роботи на наступний рік;

З 01.05.2018

 

Завідувач Швайка Л.А.,

Методист

Тарасова О.С.,

творча група

 

 

Методичні поради з патріотичного виховання дошкільників​

     Проблема патріотичного виховання дошкіль­ників сьогодні є однією з найголовніших у пріо­ритетних напрямах роботи ДНЗ. Загальні зміни в суспільстві та державі, політична нестабільність сьогодення обумовлюють необхідність формуван­ня у дітей дошкільного віку високих етичних і мо­рально-психологічних якостей, серед яких важливе місце посідають патріотизм, громадянськість, від­повідальність за долю Вітчизни і готовність до її захисту. У зв'язку з цим значно зросла роль ДНЗ у підвищенні статусу патріотичного виховання в дошкільній освіті через оновлення його змісту і структури.

   Під патріотичним вихованням розуміють взаємодію дорослого і дітей у суспільній діяль­ності та спілкуванні, що спрямовані на роз­криття і формування в дітей загальнолюдських моральних якостей особистості, залученні до джерел національної культури, природи рідно­го краю, виховання емоційно-дієвого ставлення, почуття прихильності

     Дошкільний вік як період становлення особи­стості має свої потенційні можливості для форму­вання вищих моральних почуттів, до яких і нале­жить почуття патріотизму.

        Патріотичне почуття за своєю природою бага­тогранне, воно об'єднує всі сторони особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, а також фі­зичний розвиток і передбачає вплив на кожну зі сторін для отримання єдиного результату.

       Патріотичне виховання дошкільнят має розв'язувати широке коло завдань. Це не лише виховання любої до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, але й виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної зем­лі, захисників Вітчизни, державної символіки, тра­дицій держави, загальнонародних свят.​

     До основних завдань патріотичного виховання старших дошкільнят належать:

      • формування любові до рідного краю (причет­ності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, міста);

      • формування духовно-моральних взаємин; 

      • формування любові до культурного спадку свого народу;

      • виховання любові, поваги до своїх національ­них особливостей;

      • почуття власної гідності як представників сво­го народу;

    • толерантне ставлення до представників ін­ших національностей, до однолітків, батьків, сусідів, інших людей.

     Основні напрями патріотичного виховання:

      • формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;

      • краєзнавство;

      • ознайомлення з явищами суспільного життя;

      • формування знань про історію держави, дер­жавні символи;

      • ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;  

      • формування знань про людство.​

      Кожен із цих напрямів може стати змістом освітньо-виховної діяльності з дітьми, і кожен зро­бить свій внесок у соціалізацію особистості дитини за умови врахування особливостей розвитку дітей.

Базовий компонент дошкільної освіти як дер­жавний стандарт визначає ознайомлення дітей з поняттями «держава»; «народ»; «людство», з пра­вами та обов'язками громадян України.

     Згідно з Концепцією дошкільного виховання, програмою передбачено розвиток у дітей націо­нальної культури, що є внеском у загальнолюдські надбання демократичності, гуманізму, совісті, че­сті, гідності, громадянськості; виховання дітей на історичному минулому, що формує у них па­тріотизм та інтернаціоналізм.

        В освітній програмі «Дитина в дошкільні роки» виховання патріотичних почуттів до своєї Батьків­щини у дітей базується на доброзичливому став­ленні до представників інших національностей, опануванні дітьми елементарної етики міжнаціо­нальних стосунків, вихованні турботливого став­лення до людей, прагненні допомогти, формуван­ні у дітей гуманних почуттів, уявлень про доброту, чуйність, сміливість, про те, що люди на Землі мо­жуть жити в мирі й дружбі.

      Дитина старшого дошкільного віку може і по­винна знати, як називається країна, у якій вона живе, її головне місто, столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є найголовніші визначні мі­сця, якою є природа рідного краю та країни, де ди­тина живе, які люди за національністю, за особи­стими якостями населяють її країну, чим вони про­славили рідну країну і весь світ, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни.

Досягти якісного рівня патріотичного вихован­ня дошкільників не можна без урахування специфі­ки окремих регіонів, їх національних особливостей.

       Важливим аспектом патріотичного вихован­ня є залучення до народознавства — вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу.​

       Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, по­яснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій.​

      Значну роль у вихованні дітей відіграють на­родні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і пере­даються з покоління в покоління (шанувати стар­ших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями взаємопов'язані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як впитися, як ходити на го­стину та ін.).

       Сьогоденна ситуація мовленнєвого середови­ща в ДНЗ неідеальна. Тому потрібно створити від­повідне розвивальне середовище для підвищення інтересу дітей до життя українського народу, до його історії та культури, до природи України шля­хом активізації художньо-мовленнєвої діяльності, як у повсякденному житті, так і спеціальних занят­тях залучати дітей до рідної мови, ознайомлюва­ти їх з народними традиціями, виховувати до них повагу.

     Засвоєння патріотичних цінностей і норм є тривалим процесом Вони не закладені у генах, не є природною якістю, а формуються цілеспря­мовано, системно, із використанням певних прин­ципів та методів діяльності з молодим поколінням.

         Для підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її сталого інноваційного розвитку педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів мають спрямовувати свою  діяльність на формування різнобічно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої особистості, починаючи з перших років життя дитини і  завершуючи її вступом до школи. Серед інших, пріоритетним напрямом освітньої роботи є патріотичне виховання у контексті розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку.       

     Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на інтересі до найближчого соціального, природного і культурного оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села, країни, традицій та звичаїв свого народу).​

     Позитивне ставлення до світу закладається на основі виховання любові та поваги до найрідніших людей (мами, тата, бабусь, дідусів, братів, сестер), усвідомлення тісного взаємозв’язку між поколіннями. 

     Патріотичне виховання передбачає також ознайомлення дітей дошкільного віку з природою рідного краю. При цьому акцент вихователі ДНЗ району роблять на красі, розмаїтті, багатстві та особливостях природного довкілля нашої країни, виховуючи любов до нього. Дошкільникам дають уявлення про різні типи природних ландшафтів України (гори, луки, степи, ліси, водойми тощо), її специфічний рослинний і тваринний світ, визначні природні об’єкти (найбільші річки, озера, найвищі гори, природні заповідники), характерні для певної місцевості кліматичні умови тощо.​

     Гартування маленького патріота передбачає роботу з формування уявлень про назви рідного міста або села, найближчих вулиць, площ, столиці нашої Батьківщини, про її визначні місця. Також дітей дошкільного віку  ознайомлюють із державною символікою України (прапор, герб, гімн). Цікавою і корисною для них є інформація про людей, які прославили нашу країну (художників, композиторів, письменників, винахідників, учених, мандрівників, філософів, лікарів, спортсменів) та характерні риси українського народу взагалі (миролюбність, доброзичливість, гостинність, працелюбність, творчість, мудрість тощо).​

     Ще одним важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення дітей до народознавства — вивчення культури, звичаїв рідного народу шляхом ознайомлення з характерними ознаками побуту українців (житло, одяг, предмети побуту, народна іграшка), народних  ремесел (гончарство, вишивка, килимарство, лозоплетіння тощо), символів (верба і калина, вінок, рушник). 

     У формуванні патріотично налаштованої особистості вагомою є роль народних традицій та обрядів: вони привертають увагу дошкільників до цінностей предків, створюють позитивний настрій, розкривають основи правомірної поведінки, навчають проявляти толерантність щодо всього живого. В процесі ознайомлення з традиціями і звичаями емоційний досвід дітей збагачується новими враженнями, розширюється коло їхніх знань про довкілля, зокрема про близьких людей та свою малу Батьківщину. Залучення дітей до підготовки і відзначення свят народного календаря пробуджує в них любов до рідної землі, повагу до людей праці, інтерес до історії своєї країни.

 

Завдання, які стоять перед педагогами.

Освітні:

-       на прикладі ближнього природного оточення познайомити дошкільнят з навколишнім світом, допомогти їм усвідомити своє місце в ньому;

-       вчити орієнтуватися в природному середовищі існування;

-       залучати дітей до національних традицій українського народу.

Розвиваючі:

-       засобами патріотичного виховання розвивати інтелект дитини, формувати наочно-образне мислення, творчі здібності, елементи самостійності, навички взаємин з дорослими і однолітками;

-       формувати дбайливе ставлення до природи і всього живого;

-       розвивати інтерес до українських традицій і народних ремесел;

-       розвивати почуття відповідальності і гордості за свою країну.

Виховні:

-       виховувати дошкільників, розвиваючи дбайливе ставлення до природи і людей свого краю, країни;

-       виховання у дитини любові і прихильності до своєї сім'ї, дому, дитячого садка;

-       виховання поваги до праці.

        Дані завдання повинні вирішуватись у всіх видах дитячої діяльності: на           заняттях, в іграх, у праці, в побуті. Щоденно виховувати в дитині не тільки патріотичні почуття, а й формувати її взаємини з дорослими і однолітками.

Засоби навчання:

-         національні іграшки, книги, ілюстрації та ін.;

-         мультимедійні посібники, звукозаписи;

-         рольова гра, колективно-творча гра;

-         спеціально підібраний мовний матеріал;

-         розучування віршів, пісень;

-         інсценування казок, віршів, пісень;

-         ігри рухливі, дидактичні, тематичні, творчі.

 

Пам'ятка
Національний куточок у молодшій групі

1.    Ляльки - дівчинка і хлопчик - у національному вбранні.
2.    Вироби народних промислів України:
•    посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);
•    іграшки;
•    музичні дитячі народні інструменти - яворівські сопілка, дзиґа, сви­щики (різної форми);
•    писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).
3.    Альбом "Українські казки", у якому розміщуються ілюстрації до на­родних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).
4.    Макет подвір'я з українською хатою, спорудами для свійських тварин та фігурки тварин.
Виставляється по 1-2 предмети кожного виду виробу, протягом року змінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.
4. Дидактичні ігри, наприклад, "Збери з частин ціле" (іграшки).

Пам'ятка
Національний куточок у середній групі

1.    Ляльки - дівчинка і хлопчик - у національному вбранні.
2.    Вироби народних промислів України:
•    посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);
•    іграшки;
•    музичні дитячі народні інструменти - яворівські сопілка, дзиґа, свищики;
•    писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).

     Виставляється по 1-2 предмети кожного виду виробу, протягом року змінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.
3.    Альбом "Українські казки", у якому розміщуються ілюстрації до на­родних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).
4.    Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): "Знайди за назвою укра­їнський посуд", "Збери з частин ціле" (розбилася таця, свищик-іграшка ощо), "Що зайве?" (народні та сучасні народні інструменти; народний та учасний одяг) тощо.
5. Дидактичний фотоальбом "Наше місто - Дубровиця".

 

Пам'ятка
Національний куточок у старшій групі

1.    Мапа України або її макет.
2.    Ляльки - дівчинка і хлопчик - у національному вбранні.
3.    Вироби народних промислів України:
•    посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко, таріль, таця (посуд можна ставити на рушник-стирок, на свят­ковий рушник у дні свят);
•    іграшки;
•    музичні дитячі народні інструменти - яворівські сопілка, скрипка, дзиґа, свищик;
•    писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).

     Виставляється по 2-3 предмети кожного виду виробу, протягом року
змінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.
4.    Дидактичний фотоальбом "Україна - наша держава", "Київ - столиця України", "Дубровиця - рідне місто".
5.    Альбом "Українські казки", у якому розміщуються ілюстрації до на­родних казок, персонажі народних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).
6.    Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): "Знайди за назвою український посуд", "Збери із частин ціле" (розбилася таця, свищик-іграшка тощо), "Що зайве?" (народні та сучасні народні інструменти; вироби народних промислів), "Дорогами країни" (робота з мапою України) тощо.

     У вихователів обов'язково повинні зберігатися у шафі тематичні пап­ки або альбоми:
•    "Державні символи України" (на звороті кожного символу надруковані орієнтовні бесіди з дітьми про цей символ);
•    "Національні символи України" (хліб, рушник, віночок, калина тощо);
•    "Визначні дати України" (ілюстрації, які відображають святкові події, можна виставляти у куточку напередодні святкування цих дат);
•    "Митці України";
•    портрети Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших (вивішуються у національному куточку в дні народження та вшанування пам'яті видатних діячів, прикрашаються рушником-покутником).

 

Завдання ознайомлення дітей з витоками народознавства

(поради педагогам)

     Нині, повертаючись до історії українського народу, відроджуючи, про­буджуючи до життя національні традиції, національний дух нашого народу, ми виховуємо свідомого громадянина і патріота нашої держави. Починати цю роботу потрібно з раннього віку в сім'ї, у дитячому садку, в школі.

     Організовуючи народознавчу роботу з дошкільниками, вихователі повинні у комплексі розв'язувати пізнавальні, навчальні, виховні та мовленнєві за­вдання (А. Богуш).

     Пізнавальні завдання передбачають розширення знань дітей про Україну, її історію, культуру, природні багатства.

     Дітей спочатку ознайомлюють з найближчим оточенням, з яким вони щодня контактують. Поступово стежинкою рідного краю ведуть дитину до столиці України - Києва, інших міст та пам'ятних місць Батьківщини.

     На заняттях з народознавства малюк уперше долучається до державних символів (Герба, Прапора, Гімну) та народних національних оберегів (калини, верби, віночка, рушника тощо).
Предметом обговорення у дитячому товаристві мають бути й родинні корені кожної сім'ї, кожної родини. Вихователь повинен стимулювати й за­охочувати дітей до пізнання свого родоводу.

     Упродовж перебування дітей у дитячому садку потрібно ознайомити їх з побутом нашого народу як у минулому, так і на сучасному етапі. Діти повинні знати (впізнавати, розрізняти) українські національні іграшки, національний (традиційний та регіональний) одяг, взуття, посуд, предмети побуту та хат­нього інтер'єру, подвір'я. Треба розвивати у дітей цікавість до української національної обрядовості, народних свят, ігор, народних прикмет, народної творчості, національного мистецтва, народних промислів. Не можна обійти увагою й українську національну кухню.

     Пізнавальні завдання реалізуються й у пізнаванні дітьми природи рідного краю (ліси, степи, моря, гори, заказники тощо).

     Навчальні завдання передбачають формування перших наукових наро­дознавчих та історичних понять, у майбутньому - основи наукового мислен­ня, національної свідомості, самосвідомості та психології.

     Вихователь повинен:
•    розвивати пізнавальну активність дітей, прагнення якнайглибше пізнати свій народ, свої національні корені;
•    формувати стійкий інтерес до народознавчого матеріалу, бажання пізнати його глибше, навчити використовувати його в побуті, у своєму дитя­чому житті, запам'ятовувати вірші, прислів'я, приказки, казки, загадки;
•    прищеплювати дітям елементарні трудові навички, пов'язані з на­родними ремеслами. Вчити малюків вишивати, витинати, розписувати за українськими мотивами писанки, іграшки, посуд виготовляти різні вироби: іграшки, глиняний посуд, вибійки, витинанки, аплікації тощо.

     Розвивальні завдання передбачають розвиток усіх психічних процесів у дитини: запам'ятовування, уважності, зосередженості, логічного мислення, уяви. Діти повинні вміти самостійно аналізувати, зіставляти, порівнювати народознавчі поняття, звичаї минулого та сучасного, відокремлювати місцеве, регіональне від загальнотрадиційного національного.

     Мовленнєві завдання є супутніми на кожному народознавчому занятті. Наприклад, мандруючи до української оселі прадідів, діти вперше чують сло­ва стріха, тин, перелаз, скриня, ослін, долівка.

     Словник дітей також поповнюється образними виразами, коли вони слу­хають фольклорні твори та твори українських письменників. Діти згадують знайомі прислів'я, приказки, примовки. Кожне заняття супроводжується розповідями дітей про побачене, почуте, пережите.

     Виховні завдання мають на меті прищепити дітям насамперед любов до рідного краю, до землі своїх предків, до рідної мови, оселі, до батьківщини, почуття гордості за свій народ, повагу до національної культури, національних звичаїв та оберегів.

     Природними національними рисами характеру українців вважаються щирість, гостинність, доброта, мудрість, щедрість, добре почуття гумору. Отож ці риси особистості потрібно виховувати у дитини, використовуючи для цього багатий народознавчий матеріал.

     Заняття з народознавства сприяють вихованню у дітей духовності на національному ґрунті, доброзичливості, чесності, взаємоповаги, чемності, скромності, товариськості, поваги до культури інших народів, вшанування їхніх традицій, оберегів.

     Долучення дітей до народної творчості, мистецтва, безпосередня участь у національних святах виховують у них естетичні почуття, розвива­ють художнє світобачення, наповнюють емоційну сферу дитину радощами, піднімають настрій, формують естетичний смак.

     Проведення занять, організація свят з народознавства потребує серйозної підготовки педагогів. Відхилення від змісту тлумачення основних подій, традицій, що їх використовують на занятті або святі, допускати не можна. Як зазначає А. Богуш, календарно-обрядовий матеріал повинен обиратися з мінімальним релігійним звучанням.

 

 

 

Альбом: Альбом:

Приєднані документи:

IMG_6229
Переглядів: 612
Дата публікації: 22:10 24.01.2018